Я дивлюся довкола.
О, Боже, що це з ними?!
Що в їхнім житті?
Ось дівчина, ще юна роками
Та така, немов жінка в літах.
Що у неї з ногами, з руками?
Чому страх і відчай у очах?
Чоловік цей посивів так рано
І опущені плечі, "висять".
Що із ним, що із ним оце стало?
Йому тяжко уже і стоять.
В когось голос хрипкий і "осілий",
В когось смуток й печаль у очах.
О, Ісусе, чому люд журливий?
Чому втомлений в "свіжих" роках?
Як же їх, Боже мій, підбодрити?
Як сказать - є надія в житті!?
Научи Ти мене їх любити,
І молитись за них у тиші.
08/2016
|