В этот день тебе желаю
Счастья, радости сполна,
В руки Господа вручаю,
Будь Ему всегда верна.
Знает Он твои заботы,
Видит Он твои дела,
Производит все работы,
Чтоб душа была бела.
Любит душу Он без меры
И желает лишь добра.
Достигать любви и веры -
Благодатная пора!
Пусть не стынет и надежда,
Подымает выше гор,
Белоснежная одежда
Манит нежностью твой взор.
Бог устроит всё, как надо!
Только нужно потерпеть -
Дар Его прими ты радо,
Что же лучшего хотеть?
Знает для тебя, что нужно
Где , когда и почему.
Хоть не видно всё наружно,
Всё же время есть всему.
Будет время удивляться,
Что соделает Господь!
Тож не стоит сомневаться -
Предай Богу дух и плоть.
Вместе с этим поздравляю
С Рождеством Христа в сей день!
Ведь пришёл Он, твёрдо знаю,
Снять вину и страха тень!
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 1058 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.